Фотограф Карл Смутко. Karl Smutko photography

Є різні хвороби на Землі. Але одна з них, впевнений, приносить користь тому, хто захворів нею. Назва їй – захоплення фотографією. Захворів нею і я, ще в далекому 1968 році, коли батьки, після довгих домагань з мого боку, подарували мені мій перший чудо-фотоапарат «Школьник». Радощам не було межі. Було страшно приємно пірнути в казковий, освітлений загадковим червоним світлом фотоліхтаря світ проявників, закріплювачів та інших таємничих речей. Наступний перехід на вузький формат, дякуючи придбанню чергового шедевру радянської фотоіндустрії фотоапарата «Смена 6», став новим стимулом до захоплення фотографією. Різноманітні експерименти з різними плівками, фотопаперами і складами розчинів, безсонні ночі проведені у ванній кімнаті, допомогли пізнати фізичні та хімічні процеси чорно-білої, а пізніше і кольорової фотографії. По сьогоднішній день лежать у шафі старанно запаковані фотозбільшувач, фотоапарати «Любитель», «Зенит Е», «Зенит-автомат», світлофільтри для кольорового друку, реле часу. Здавалося б абсолютно непотрібні речі в епоху цифрової фотографії, але викинути їх у сміття гріх. Хто займався фотографією довгі роки, напевне порозуміє мене. Моїм найулюбленішим об’єктом зйомки є чарівні Карпати з їх потічками, полонинами, золотом осені, озерами і лісами. Якщо відверто, навіть не знаю, що більше приваблює в горах – любов до природи, чи бажання фотографувати. Останнім часом, на жаль, наперекір бажанню поділитися приємними враженнями про рідний край, все частіше задумуюся над тим, чи варто взагалі це робити? Причина досить проста – необмежені фінансові можливості певних людей дозволяють їм купити все, що душі заманеться. Лякає думка, що одного разу на озері «Синевир» я побачу табличку з надписом – «Приватна власність! Вхід заборонений!» Також приваблює весільна зйомка. Ніколи не розумів зневажливого відношення деяких фотографів до цього виду діяльності. Це ж не звичайний, банальний репортаж. Перегляньте роботи хороших весільних фотографів, подеколи їх фотографії, відзняті у «польових» умовах, кращі за студійні. Це справжня школа фотографії, де потрібні і досконале знання техніки, і кмітливість, і неабиякі здібності психолога. Напевнее, в роботі весільного фотографа, найважливіша не фінансова сторона, а радісний поцілунок колишньої нареченої фотографу, після перегляду відзнятого матеріалу.